Біткоїн та блокчейн: революція фінансів чи черговий хайп?
В останнє десятиліття світ захоплений ідеєю децентралізованих цифрових валют (валют, що не контролюються третіми сторонами на кшталт урядів чи банківських установ). Серед них біткоїн став справжнім символом нової епохи фінансів, а основа його функціонування, технологія блокчейн, – використовується далеко за межами фінансового сектору.
Та чи справді ми стаємо свідками фінансової революції? Чи це просто розпіарена та вміло розрекламована світовими корпораціями або невідомими багатіями «мильна бульбашка», що дасть можливість взяти під контроль весь фінансовий сектор світу?
Криптоскептики
Багато висококваліфікованих спеціаліст_ок з економіки та фінансів вважає біткоїн та інші криптовалюти мильною бульбашкою чи фінансовою пірамідою, порівнюючи їх з крахом доткомів 1999– 2001 років.
Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки, у своїй книзі «Ірраціональний оптимізм» зазначає, що біткоїн є прикладом спекулятивної бульбашки. Він вважає, що сучасний світ надмірно захоплюється криптовалютами у силу швидкої діджиталізації та комп’ютеризації, що може призвести до негативних наслідків.
Алісія Кемерон та Келлі Трінь з Державного об’єднання наукових і прикладних досліджень Австралії зазначають, що біткоїн є «спекулятивною манією». Вони підкреслюють, що ціна біткоїна не залежить від основних економічних факторів, що є характерною ознакою бульбашки.
Девід Розенберг, головний економіст та стратег компанії Rosenberg Research, називає біткоїн «масштабною бульбашкою». Він вказує на відсутність фундаментальної вартості криптовалюти та порівнює її з іншими фінансовими бульбашками в історії.
Ці експерт_ки застерігають, що інвестування в криптовалюти може бути ризикованим через їхню волатильність (зміну вартості) та відсутність фундаментальної вартості.
Окрім вже згаданих особистостей, інші відомі люди також висловлювали скептицизм щодо криптовалют.
Насім Ніколас Талеб, відомий фінансист і автор книги «Чорний лебідь», розкритикував цінність блокчейну та криптовалют, передбачивши, що вони врешті-решт коштуватимуть нуль. Він зазначив, що біткоїн успішний лише через його високу ціну, але для валюти важлива стабільність. Талеб підкреслив, що біткоїн є бульбашкою, яка може завдати шкоди економіці після свого здування.
Нуріель Рубіні, колишній старший радник Казначейства США та Міжнародного валютного фонду, у березні 2014 року заявив, що біткоїн є варіантом фінансової піраміди.
Джонатан Тругман з New York Post також підтримав думку, що біткоїн є фінансовою пірамідою.
Всі вони говорять, що криптовалюти можуть бути нестабільними та ризикованими інвестиціями, порівнюючи їх із фінансовими пірамідами та бульбашками, які можуть негативно вплинути на економіку.
Популяризатори криптовалют
Проте є інша сторона медалі – відомі люди чи компанії, які купують та популяризують біткоїн. Серед найяскравіших популяризатор_ок криптовалют можна зазначити таких як:
Tesla (Ілон Маск). У 2021 році Tesla інвестувала $1,5 млрд в біткоїн і тимчасово приймала його як оплату за свої автомобілі.
MicroStrategy (Майкл Сейлор). Ця компанія стала одним із найбільших корпоративних власників біткоїна, інвестувавши мільярди доларів. Станом на 8 грудня 2024 року компанія MicroStrategy володіє 423 650 біткоїнами, загальною вартістю $42,43 млрд, що робить її найбільшим корпоративним власником цього активу. Загалом компанія інвестувала приблизно $12 млрд у біткоїн.
Square (Джек Дорсі). Компанія, заснована співзасновником Twitter, придбала біткоїн і активно працює над інтеграцією криптовалют у свої платіжні системи.
PayPal. Дозволила користувачам купувати, зберігати та використовувати криптовалюти, включно з біткоїном, через свою платформу.
Камерон і Тайлер Вінклвосси. Засновники криптобіржі Gemini, які є одними з перших біткоїн-мільярдерів.
Тім Дрейпер. Мільярдер-інвестор, який купив тисячі біткоїнів на аукціоні, організованому урядом США.
Кім Кардаш'ян, Паріс Гілтон, Чамаф Паліхапітія та багато інших відомих особистостей і впливових осіб також інвестують у біткоїн.
Це свідчить про те, що чимало людей та компаній підтримують розвиток біткоїна як потенційної глобальної фінансової «супервалюти». Проте, щоб сформувати неупереджене ставлення до цього явища, варто провести власне дослідження, занурившись в історію становлення блокчейну та першої криптовалюти – біткоїна. Та перед цим необхідно розібратись в тому, що таке блокчейн та біткоїн.
Що таке блокчейн?
Блокчейн – це децентралізована (без центрального керування) база даних, побудована на основі послідовно пов’язаних між собою блоків. Кожен блок містить інформацію про транзакції, часову мітку та криптографічний хеш попереднього блоку. Дані, записані в блокчейні, практично неможливо змінити, адже це вимагає модифікації всіх попередніх блоків. Доступ до історії транзакцій мають усі користувачі, зареєстровані в системі. Це значно знижує ризик шахрайства. Крім того, дані зберігаються на великій кількості вузлів (комп’ютерів), що забезпечує надійність і стабільність системи.
Що таке біткоїн?
Біткоїн – це перша у світі децентралізована цифрова валюта. На відміну від традиційних грошей, біткоїн не контролюється жодним урядом чи фінансовою установою. Він функціонує завдяки розподіленій мережі користувачів і базується на технології блокчейн. Відсутність централізованого контролю забезпечує стійкість системи до цензури та втручання. Крім того, максимальна кількість біткоїнів обмежена 21 мільйоном, що запобігає інфляції. Усі транзакції фіксуються в публічному реєстрі, доступному для перевірки будь-кому.
Як усе починалося?
Після глобальної фінансової кризи 2008 року, яка суттєво підірвала довіру до традиційних банківських систем, багато науковців та ентузіастів почали шукати альтернативні способи уникнення подібних катастроф у майбутньому. На цьому тлі з’явилася ідея створення нової фінансової системи, яка б базувалася на прозорості, децентралізації та надійності. Саме тоді й зародилася концепція блокчейну, а разом із нею – біткоїна, що став своєрідною відповіддю на кризу традиційної фінансової системи.
Попри те, що концепція блокчейну бере початок ще з 1990-х років, коли криптографи Стюарт Хабер та Скотт Сторнетта запропонували метод створення захищених і незмінних записів, саме поява біткоїна принесла цій технології широку популярність.
У мережі криптографічного форуму The Cryptography Mailing List* 31 жовтня 2008 року було опубліковано Білу книгу біткоїна – «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System». Автором документа, що описував концепцію децентралізованої системи електронних грошей, що не залежить від центральних банків чи фінансових установ, виступив анонімний розробник під псевдонімом Сатоші Накамото. У цій роботі було закладено основу нової ери цифрової економіки. У співпраці з кількома розробниками Накамото вже у січні 2009 року запустив першу версію програмного забезпечення біткоїна – Bitcoin Core.
3 січня 2009 року Сатоші Накамото здобув перший блок у блокчейні, відомий як генезис-блок. У ньому було закодовано історичне повідомлення: «The Times 03/Jan/2009 Chancellor on brink of second bailout for banks». Це посилання на статтю з газети The Times стало символом фінансової кризи 2008 року та свідченням недовіри до традиційної банківської системи.
Першу зареєстровану транзакцію в мережі біткоїна Сатоші Накамото провів 12 січня 2009 року, відправивши 10 BTC Хелу Фінні, відомому криптографу та одному з перших прихильників ідеї децентралізованих грошей.
Таким чином на основі блокчейну була створена перша у світі децентралізована електронна валюта – біткоїн. Сьогодні технологія блокчейну знаходить застосування у багатьох інших сферах. Зокрема, у фінансах вона забезпечує децентралізовані фінансові сервіси (DeFi), що дозволяють проводити операції без посередників. У логістиці блокчейн використовується для прозорого відстеження ланцюгів постачання, в охороні здоров’я – для безпечного зберігання медичних даних, а у мистецтві – для створення NFT (невзаємозамінних токенів), які відкрили нові можливості для цифрових активів і підтвердження права власності на них.
Реалії сьогодення
Біткоїн і блокчейн продовжують викликати жваві дискусії серед експерт_ок. Одні вважають їх спекулятивними бульбашками, інші – революційними інструментами у фінансовій сфері. Незалежно від думок, ці технології вже мають значний вплив на глобальну економіку, сприяючи появі цифрових валют та децентралізованих систем.
Однак слід звернути увагу на низку важливих аспектів: значна частина біткоїнів, створених у перші роки існування мережі (2009–2013), не переміщувалася протягом десятиліть. За оцінками, до 40% цих монет належать невідомим власникам. Крім того, дослідження показують, що близько 40% біткоїнів належать великим власникам, відомим як «кити». Їхні дії, такі як масштабні продажі або накопичення монет, суттєво впливають на ринок, провокуючи значні коливання цін. Така концентрація активів у руках небагатьох осіб викликає занепокоєння щодо потенційної централізації у формально децентралізованій системі.
Це породжує стурбованість ризиками для стабільності ринку та ставить питання про можливий вплив на світову фінансову систему, якщо біткоїн утвердиться як глобальна цифрова валюта. У таких умовах важливо розуміти, як правильно збалансувати впровадження цих інновацій із регуляторними заходами, щоб уникнути можливих загроз для економіки.
Хоча біткоїн залишається найвідомішим прикладом застосування блокчейну, сама технологія має набагато ширший потенціал, здатний трансформувати різноманітні галузі. Блокчейн вже активно використовується для впровадження розумних контрактів (smart contracts), які автоматизують виконання угод, децентралізованих фінансів (DeFi), що змінюють традиційні фінансові системи, та цифрової ідентифікації, яка забезпечує захищений і прозорий доступ до персональних даних. Також технологія знаходить застосування у таких сферах, як логістика, медицина, виборчі процеси та управління даними, демонструючи величезний потенціал для оптимізації та підвищення ефективності наявних систем.
Можливі проблеми та складнощі
Однак для широкого впровадження блокчейну необхідно вирішити низку ключових проблем: масштабованість, вплив на екологію та значне енергоспоживання, адже підтримка мережі біткоїна вимагає колосальних енергетичних ресурсів. Також важливими залишаються регуляторні бар’єри, які потребують збалансованого підходу: як лібералізації, так і розумного контролю та стримування. Це особливо актуально, адже потрапляння цього інструменту в «небезпечні руки» може створити серйозну загрозу для всього суспільства.
Крім того, хоча сьогодні блокчейн вважається захищеним і надійним щодо злому, це не гарантує його безпеки в майбутньому. Розвиток квантових комп’ютерів у поєднанні зі штучним інтелектом може значно змінити ситуацію, поставивши під загрозу криптографічні алгоритми, які забезпечують безпеку блокчейну. Детальніше про потенціал штучного інтелекту можна дізнатися у відповідній статті.
Отже, біткоїн і блокчейн уже залишили свій слід в історії. Це не просто модні слова, а справжні інновації, які вже змінюють світ. Однак, чи стануть вони революцією або залишаться черговим хайпом, залежатиме від правильних і зважених дій світових регуляторів, інституцій та урядів.
Платформа INSTACS
Платформа INSTACS, як і блокчейн, є потужним та прозорим інструментом для інвесторів, стартапів та експертів, забезпечуючи зручне середовище для налагодження бізнес-зв'язків. Завдяки якісним даним, інвестор_ки мають змогу швидко оцінити потенціал проєктів та приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій. Інструменти для аналізу бізнесу та фінансової стабільності стартапів дозволяють інвестор_кам побачити повну картину та знизити ризики, що виникають під час інвестування. Це сприяє більш ефективним вкладенням, збільшуючи ймовірність успішних угод.
Для стартапів INSTACS відкриває доступ до широкої мережі інвесторів та експертів, готових підтримати їхні ініціативи. Платформа забезпечує прозорість процесів і дає можливість компаніям продемонструвати свої досягнення та залучити фінансування на всіх етапах розвитку. Експерт_ки ж можуть ділитися своїм досвідом і надавати поради, що допомагає стартапам зростати та виходити на нові ринки. Це унікальне поєднання забезпечує сприятливе середовище для зростання бізнесу та взаємовигідної співпраці між усіма учасниками екосистеми.
*онлайн-ресурс для обговорення ідей, пов'язаних із криптографією та цифровими технологіями
Автори:
- Максимів Дмитро — засновник платформи Instacs та CEO;
- Ульяновський Олексій — райтер.
Використані джерела:
- Cambridge Centre for Alternative Finance (2023). Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index
- World Economic Forum (2022). Transitioning to a Quantum-Secure Economy
- European Parliament (2023). Regulation on Markets in Crypto-Assets (MiCA)
- Nakamoto, S. (2008). *Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System
- Digiconomist (2023). Bitcoin Energy Consumption Index
- Instacs (2024). Official Website
- Coinmarketcap (2024). MicroStrategy Purchases 21,550 Bitcoin for $2.1 Billion, Expanding Holdings to 423,650 Bitcoin
- CNBC (2021) Tesla buys $1.5 billion in bitcoin, plans to accept it as payment
- Veles.finance (2024) Blockchain Technology: What is this and how it works?
- Cryptology (2023) A brief history of the Bitcoin blockchain
Поширити посилання на цю сторінку